Ми утворилися в один рік із незалежною Україною, увібравши у себе українську ідентичність і
зростали, спираючись на грецьке коріння рідного краю. Крок за кроком ми перевершували себе,
ставили високі цілі і рухалися до них. Так Маріупольський гуманітарний коледж, який задовольняв
потреби у педагогічних кадрах для міста, став класичним Маріупольським державним університетом з
багатопрофільною підготовкою фахівців для України та світу.
Наша маленька історія відзначилася великими досягненнями. За 30 років своєї активної діяльності за межами країни, налагодження співпраці з іноземними колегами ми популяризували Україну і робили її привабливою для проведення наукових досліджень, реалізації освітніх проєктів, запровадження культурних ініціатив.
Ми хотіли перетворити Маріуполь на справжнє студентське місто. Для цього – відкривали все більше актуальних спеціальностей, розширювали партнерські зв’язки, осучаснювали матеріально-технічну базу, будували нові освітні осередки, зокрема унікальний для Донеччини Музей науки.
Ми хотіли перетворити Маріуполь на справжнє студентське місто. Для цього – відкривали все більше актуальних спеціальностей, розширювали партнерські зв’язки, осучаснювали матеріально-технічну базу, будували нові освітні осередки, зокрема унікальний для Донеччини Музей науки.
Усе змінилося з першим вибухом, з якого розпочалося повномасштабне російське вторгнення. За лічені дні ми втратили рідні стіни і все, що набували важкою працею. Та найстрашнішими стали звістки про втрати серед викладачів і студентів, життя яких безжально обірвала війна. У нас залишилося тільки наше прагнення відновити діяльність, тримаючи непорушним освітньо-науковий фронт України. Так ми стали незламним університетом нескореної країни.
Ми були вимушені залишити Маріуполь і перебратися у більш безпечне місто. Так на сторінках нашого життєпису з’являється Київ. Тоді ми дали собі обіцянку – зберегти власну ідентичність, підсиливши її новим брендом, і гордо носити назву рідного міста-героя, виступивши амбасадорами Маріуполя в Україні та світі.
Ми були вимушені залишити Маріуполь і перебратися у більш безпечне місто. Так на сторінках нашого життєпису з’являється Київ. Тоді ми дали собі обіцянку – зберегти власну ідентичність, підсиливши її новим брендом, і гордо носити назву рідного міста-героя, виступивши амбасадорами Маріуполя в Україні та світі.
Нова епоха університету розпочалася з важких втрат, але наш дух незламний. Ми впевнено дивимося у майбутнє, завзято працюємо на благо рідної країни та успішно реалізуємо проривну стратегію розвитку. Маємо на меті використати увесь здобутий міжнародний досвід, щоб найкращу освіту молодь отримувала саме в Україні.
Де б ми не були – Маріуполь залишається у наших серцях і думках. Кожен з нас мріє повернутися до рідного міста: вільного та українського. Ми відновимо його і вдихнемо життя – з новими цінностями, ідеалами, поглядами. Маріуполь стане прогресивним європейським містом, а Маріупольський університет його флагманом у вищій освіті.
Де б ми не були – Маріуполь залишається у наших серцях і думках. Кожен з нас мріє повернутися до рідного міста: вільного та українського. Ми відновимо його і вдихнемо життя – з новими цінностями, ідеалами, поглядами. Маріуполь стане прогресивним європейським містом, а Маріупольський університет його флагманом у вищій освіті.