Президентські вибори у Литві, мовне питання у Латвії, освітня співпраця з Естонією. 11 грудня дипломати прибалтійських країн зустрілися зі студентами і викладачами Маріупольського державного університету.

У рамках відвідання Маріуполя до МДУ завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пойканс, Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, Перший секретар Посольства Естонської Республіки в Україні Хелен Єннок, заступник Аташе з питань оборони Посольства Литовської Республіки в Україні Міндаутас Бабонас та екс-Міністр закордонних справ Литви Пятрас Вайтєкунас.

Зустріч, яка проходила у форматі живого спілкування, відкрив проректор з міжнародних зв’язків МДУ, професор Микола Трофименко. Він підкреслив, що Литва, Латвія та Естонія надають велику підтримку Україні за багатьма напрямками – політичну, економічну, підтримку наукових та освітніх проектів, молодіжних ініціатив. Також проректор відзначив певний символізм у тому, що такий захід проходить у Центрі Балто-Чорноморських регіональних студій, відкритому на базі університету у рамках проекту Еразмус+, який реалізують університети України, Литви, Польщі, Естонії та Швеції.

Дипломатичні представники Латвії та Естонії відвідали університет вперше. Юріс Пойканс зауважив, що цей візит є важливою складовою політичної підтримки, яку Україні надають країни Балтії. 
 

Для нас незалежність, територіальна цілісність України, вирішення конфлікту на Донбасі, повернення Криму – це дуже важливі політичні завдання. Ми дуже добре розуміємо всі ті біди, з якими ви стикаєтеся. Ми розуміємо, що сьогодні Донбас розрізаний наживо на дві частини. На жаль, багато процесів, на які ви сподіваєтесь, не відбуваються досить швидко, проте сьогодні потрібно зробити все, щоб на вільних територіях Донбасу життя все-таки тривало, щоб люди з того боку бачили ці позитивні зміни, 

– Юріс Пойканс.

Хелен Єннок також наголосила, що для Естонії Україна є важливою територією, і тому реалізується чимало спільних проектів. Вона закликала студентів навчатися за стипендіальними програмами в університетах Тарту і Таллінна, отримувати міжнародний досвід і знання, які можна буде застосовувати на Батьківщині.

Після короткого вступного слова зарубіжні гості запросили присутніх переходити до запитань. Ось кілька основних.

У якому місті Донеччини буде відкрите Почесне консульство Латвійської Республіки?
 

Почесне консульство планується відкрити у Краматорську. На сьогоднішній день це адміністративний центр області. У нас є кандидат, бізнесмен зі Слов'янська, якому ми запропонували розглянути можливість стати Почесним консулом Латвії в Донецькій області. Ми вже отримали листи на його підтримку, але є певна процедура, яку він має пройти, після чого його кандидатуру має затвердити українська сторона. За допомогою Почесного консульства ми плануємо розвивати економічні освітні, культурні зв'язки. У нас є досвід роботи з Нацгвардією, передачі гуманітарних вантажів, і Почесний консул міг би сприяти в цих процесах, 

– Юріс Пойканс.

Чи вплине результат президентських виборів у Литві у 2019 році на політику держави по відношенню до України?
 

Останнім часом підтримка України дійсно стала пріоритетним напрямком зовнішньої політики Литви, що доводить і кількість спільних проектів з Україною. У Литві є чіткий консенсус щодо ситуації в Україні. Ніхто не ставить під сумнів підтримку України, немає розбіжностей при теперішньому розкладі, і я не думаю, що результат президентських виборів щось змінить. Це такий фундаментальний напрям, який не має змінюватися, 

– Марюс Януконіс.

Як латвійська влада реагує на протести проти утиску прав російськомовного населення внаслідок започаткування освітньої реформи?
 

Для нас вже на початку 90-х було важливо, щоб людина, яка не знає латвійської мови, могла її вивчити, адже вся вища освіта перейшла на латвійську мову. Сьогодні, якщо подивитися на статистику, в цілому 95% російськомовних оцінюють своє знання латвійської як добре. Тобто не йде мова про згортання освіти російською мовою, але зростає відсоток вивчення предметів латвійською мовою. Тобто до 4-го або навіть до 8-го класу навчання проходить російською мовою, а потім вже середня освіта – латвійською. У цій ситуації для нас важливо, щоб ці люди, якщо вони живуть в Латвії, вчилися не в університетах Петербурга і Калінінграда, а щоб вони вчилися у латвійських університетах, щоб вони могли конкурувати на ринку праці.

Відносно протестів. Я б їх не назвав протестами. Ну скільки ці акції збирають людей у Латвії? Від 500 до 5000 (це була наймасовіша акція). Я не кажу, що немає проблеми, але немає ніякої масовості цих протестів. Люди не приєднуються до них тому, що вони не бачать в цьому проблеми. Але завжди буде частина людей, яка буде незадоволена існуючою ситуацією, 

– Юріс Пойканс.

У 90-х ми намагалися змусити говорити по-литовськи, але головне – не говорити по-литовськи, а любити Литву, на своїй мові промовляючи «Я люблю Литву», 

– Пятрас Вайтєкунас.

Читайте також: Еразмус+: викладачі МДУ пройшли тренінг у провідному університеті Литви і відвідали Сейм