Магістрантка спеціальності «Переклад (італійська)» Маріупольського державного університету Олександра Федотова три місяці навчалася в Університеті для іноземців міста Сієна. Участь у стажуванні стала можливою завдяки отриманій стипендії від Міністерства закордонних справ Італійської Республіки за перемогу у Всеукраїнській студентській олімпіаді з італійської мови.

Дівчина вже відвідувала колоритну країну Південної Європи для знайомства з історією та культурою, а також для удосконалення володінням італійської. Проте цього разу подорож значно відрізнялася від попередніх, адже проходила в умовах карантину. 

По приїзду до Італії Олександра відбула обов’язкову 14-денну самоізоляцію, тому перші два тижні дівчина навчалася в режимі онлайн. Студентку МДУ зарахували до групи з високим рівнем володіння італійської мови (С1). Як зазначила Олександра, їй дуже пощастило опинитися єдиною у групі, де вона по чотири години на тиждень індивідуально займалася з носіями мови. 

Після завершення самоізоляції дівчина змогла ходити до університету разом з іншими студентами. Олександра познайомилася і здружилася з молоддю із Таїланду, Китаю, Південної Кореї, Ірану, Польщі, Бразилії, Америки та багатьох інших країн. У зв’язку з епідеміологічною ситуацією відвідувати заняття могла обмежена кількість студентів, тому на весь університет їх було не більше 15. 
 

Невелика кількість студентів – це величезний плюс, тому що кожен може і запитати незрозумілі граматичні моменти, і висловити думку, попрактикувавшись в усному мовленні, і отримати достатню кількість уваги від викладачів, яким взагалі хотілося б присвятити окремий відгук. Вони справжні професіонали своєї справи і проводять дуже насичені уроки. Ми дивилися фільми, читали новини, філософствували про сенс життя і багато жартували.

Карантин вніс свої корективи і в дозвілля молоді. Студенти намагалися бути обережними, що заважало повноцінно насолодитися перебуванням в Італії. Проте маленька та затишна Сієна справила приємне враження на Олександру.
 

Не було великих галасливих компаній, посиденьок на головній площі та частих подорожей до ближніх містечок. Але найсумніше, не було таких важливих baci e abbracci (примітка – поцілунки та обійми). Я ні з ким не змогла обійнятися навіть на прощання. Та не дивлячись на всі обмеження, ми все одно невеликими групками вибиралися випити кави, поїсти джелато, подивитися на тосканські пагорби або зробити домашні завдання в парку з видом на Дуомо.

Завдяки насиченим заняттям у малочисельній групі та постійній мовній практиці Олександра успішно склала підсумковий тест і підвищила свій рівень володіння італійською до досконалого (С2).  
 

Незважаючи на усі труднощі, цей досвід не порівняти ні з яким іншим, і для того, щоб описати як це вчити улюблену мову в її «природному середовищі існування» звичайних слів недостатньо. Це потрібно відчути. І якщо вам випадає така можливість, не бійтеся і хапайте її всіма руками і ногами. 100% не пошкодуєте!

Читайте також:  «Ми були разом як одна велика сім'я»: студентки МДУ пройшли стажування на базі готельно-ресторанних комплексів Італії