У вересні декан факультету іноземних мов Маріупольського державного університету, професор Олена Павленко протягом тижня перебувала у Берліні та Гамбурзі у рамках освітньої подорожі, яку організував Ґете-Інститут. Мета поїздки – знайомство із німецькою системою освіти.
У складі делегації українських вчених і посадових осіб Олена Павленко відвідала Управління Сенату з питань освіти, молоді та сім’ї (Берлін), Секретаріат Постійної конференції міністрів культури земель Федеративної Республіки Німеччина (Берлін), вищу Берлінську технічну школу Бойт, початкову школу імені Генріха Цілле (Берлін), загальну школу імені Карла фон Осецького (Гамбург), університет Гамбурга, Земельний інститут з питань освіти вчителів та розвитку освіти (Гамбург).
Повернувшись до України, Олена Георгіївна поділилася з колегами корисною інформацією, отриманою протягом перебування у Німеччині.
Найбільш актуальним для нас є німецький досвід запровадження інклюзивної освіти. У німецьких школах та університетах цей напрям дуже розвинений. У Німеччині діти з фізичними чи ментальними обмеженнями вже не перший рік навчаються разом з іншими учнями. Зазвичай їх 2-3 особи у кожному класі, за якими наглядають спеціально підготовлені співробітники. У таких класах працює вчитель, його помічник, вихователь і соціальний педагог. Багатьом школярам з особливими потребами вдається отримати «абітур» – атестат зрілості, який відкриває їм шлях до вищої освіти.
В усіх закладах освіти, які ми відвідували, є зовнішні сходи і пандуси, обладнані поручнями, підйоми по сходах – як ззовні, так і в середині будівлі. Деякі заклади облаштовані ліфтами за спеціальними будівельними параметрами для того, щоб людина на візку мала можливість безперешкодно потрапити до ліфту і розвернутися в ньому.
Не менш цікавою є сама система середньої освіти у Німеччині:
Оскільки Німеччина є федеративною державою, ухвалення законів, що регулюють певні сфери суспільного життя, є компетенцією федеральних земель. Отже, кожна федеральна земля має власні освітні закони, які відрізняються один від одного, проте освітні стандарти для всіх шкіл країни є спільними. Вони ухвалюються під час зустріч міністрів культури 16 федеральних земель (постійна конференція міністрів культури), на яких розглядаються рамкові рішення освітньої галузі, а саме: які курси мають бути базовими, якими компетенціями мають володіти учні по завершенні навчання в основній школі (Hauptschule), реальній школі (Realschule) або гімназії.
Останній рік у гімназії присвячується підготовці до вступу в університет і передбачає складання студентами екзаменів для отримання атестата Abitur (Hoshschulreife), який дає право на зарахування до вишу без вступних іспитів. Тобто прийом до університетів здійснюється на підставі середньої оцінки в атестаті.
Окреме питання – це фінансування закладів освіти. При цьому школи мають дуже високий рівень автономії, тобто кожен навчальний заклад має свій бюджет. У випадку, коли дирекція не використала отримані кошти протягом року, вона може залишити їх на наступний рік. Крім того, деякі школи мають свої типографії, у яких самостійно друкують навчальні матеріали
Особливо вразив підхід до підготовки вчителів:
Професія вчителя у Німеччині є затребуваною і достатньо високооплачуваною. Завершивши навчання в університеті, студент складає державний іспит, після чого проходить обов’язкову 1,5-річну переддипломну практику у школі (рефендаріат). Розподіл по школах здійснюється централізовано. Без проходження цього стажування студент не має змоги працевлаштуватися.
У державних університетах Німеччини навчання є безкоштовним. Деякі категорії студентів одержують стипендії: для німецьких студентів це здійснюється через національне фінансування BaföG, для іноземних студентів – через програму академічних обмінів DAAD.
Результатом візиту декана факультету іноземних мов МДУ Олени Павленко до Німеччини стали домовленості про реалізацію освітніх проектів спільно з німецькими закладами освіти.
Читайте також: МДУ долучився до проведення обласного інклюзивного фестивалю «СВІТ рівних»

 |