20 вересня члени краєзнавчого студентського наукового товариства «Історія Надазов’я» Маріупольського державного університету вшанували пам’ять жертв депортацій українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, влаштованих Польщею протягом 1944-1951 років за погодженням зі сталінською верхівкою СРСР. 

Окрім викладачів та студентів-істориків, у меморіально-просвітницькій акції, приуроченій до 75-х роковин початку примусового виселення українців, взяла участь лемкиня по батьківській лінії Галина Кутнякова. Гостя розповіла учасникам засідання про давню та новітню історію Мшани – рідного села своїх батьків, жетілів якого одними з перших депортували в Дніпропетровську область у 1944 році. 

Не зважаючи на заборону, родина разом із іншими односельцями перебралася на Львівщину, аби бути ближче до рідної домівки й повернутися туди за першої можливості. Утім, сподівання не виправдалися. Переселенці влаштовували життя, виходячи з існуючого становища. Так, мій батько після закінчення Львівського політехнічного інституту потрапив до Маріуполя, де працював інженером на заводі імені Ілліча. Тут він створив свою сім’ю.

Важка доля спіткала тих жителів села Мшана, які були вивезені гітлерівцями на примусові роботи до Німеччини. Після повернення до рідного села у 1947 році їх було примусово виселено під час операції «Вісла» на території у західній частині польської держави з метою асиміляції українського населення, 
 

– Галина Кутнякова.

У свою чергу доцент кафедри історичних дисциплін, керівник краєзнавчого СНТ «Історія Надазов’я» Вадим Коробка відзначив, що депортації мали форму військових операцій проти мирного населення, що супроводжувалися вилученням майна та забороною повернення на рідні землі. Кінцевою метою депортацій було припинення тисячолітнього існування найзахіднішої гілки українства. Проте вона не була досягнута. Наприклад, у наш час лемки створюють численні товариства по всьому світу для збереження культурних здобутків своїх предків.

Читайте також: Магістрантка МДУ Олександра Воротілова розробила історичну гру «Меценат»